СТЕПАН БАНДЕРА ТА ПЛАСТ, ПЕРШІ КРОКИ У НАЦІОНАЛІСТИЧНОМУ РУСІ

Одне з маловідомих аспектів Провідника ОУН Степана Бандери, це його діяльність в організації “Пласт”, зокрема його участі в роботі 5-го пластового куреня імені князя Ярослава Осмомисла та 2-го куреня старших пластунів “Червона Калина” у Стрию та Львові.

У 1919−1927 роках під час навчання в гімназії в Стрию, Степан Бандера активно брав участь в громадській та політичній роботі. Саме це сприяло його вступу в Пласт, який займався патріотичним вихованням української молоді.

Сам Степан Бандера, в своїй автобіографії в 1959 році, написав “До Пласту я належав від 3-ої ґімназійної кляси (від 1922 р.); аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р. ”

В 1928 Степан Бандера здав ізпит вмілостей з “Картоґрафії”, “Ратівництва”, “Знакування”, “Самостійністі”, “Плавання”, “Ощадності” та “Служби”, так став експертом у визначенні відстані за топографічними картами і плануванні. В його свідоцтві ІІІ пластового іспиту зазначено, що похибка у розрахунках становила лише 15 %.

У 1928−1929 роках Степана Бандеру двічі вибрали на провід пластового куреня “Червона Калина”.

1 липня 1929 р. Степан Бандера взяв участь у мандрівному таборі яких відбувся в карпатських верхах Ґорґан і Бескиди, тепер Івано-Франківська та Львівська області.

Він також взяв участь в прогулці на знамениту гору Маківка (відому через опір Січових Стрільців, протягом Першої Всітової Війни), де 3 серпня таємно посвятили курінний прапор. На прапорі було написано: “Не принести сорому українській землі”

У 1930 році польська влада заборонила діяльність Пласту в Західній Україні.

Це ще один внесок УЦР відзначенню 100 річчя Пласту.