ЦЕЙ РІК, ВІДЗНАЧУЄМО 1025 РІЧЧЯ ХРЕЩЕННЯ УКРАЇНИ-РУСІ

Ця стаття була опрацьована дром.В.Косиком, істориком і доктором Сорбони, Париж, з нагоди святкування 1000 ліття Хрещення України.

Вклад Української Центральної Репрезентації до святкувань 1025 ліття Хрещення України.

У половині ІХ ст. над середнім Дніпром сформувалася держава із столицею в Києві, яка прийняла назву Русь (по латинськи – Ruscia, Ruthenia). Ця сама територія пізніше прийняла другу назву – Україна (її вперше занотовано в літописі під роком 1187).

Християнство проникало в Русь Україну вже починаючи з перших сторіч по Христі, головно через грецькі колонії над Чорним морем (ІІ-ІІІ ст). Але ширше проникання стало можливим щойно за існування і розвитку держави Русі. На Русь-Україну, зокрема до Києва, приїздили купці- християни, на військову чи княжу службу вступали чужинецькі (найчастіше данські або варязькі) вояки – християни.

У закордонні політиці князі Русі мали до діла з християнськими державами, в тому з Візантією. У Києві існувала церква св. Іллі вже за князя Ігора (913-945). Княгиня Ольга (945-964)  стала християнкою. Її внук Володимир Великий (980-1015) прийняв християнство з Візантії, одружився з сестрою цісаря Візантії Анною (сестрою жінки імператора Оттона ІІ) і 988 року проголосив християнство офіційною релігією Русі. Водночас він розпорядив, щоб мешканці столиці Русі-України вийшли над Дніпро, де їх священники охрeстили.

І дійсно, 988 року українский князь Володимир Великий охрeстив лише населення Києва і символічно Русь, тобто Україну. Дещо пізніше, 991 року, він наказав охрeстити окуповане Руссю на півночі населення Новгороду. На півночі, на окупованій тоді Руссю території теперішньої Росії, християнство ширилося дуже поволі, переважно здовж рік. А в тім, головні міста теперішньої Росії постали далеко після охрещення Києва: Сусдаль 1024 р., Владимир (над Клязьмою) 1108 р., Москва 1147 р. Створене після 1108 р. Владимиро-Суздальське князівство стало зовсім самостійною державою 1135 року.

Від самостійного Владимиро-Суздальського князівства відокремилося на початку ХІІІ ст., ( тобто понад два століття після хрещення Русі-України) Московське князівство, що опинилося нід пануванням татар. Від 1303 р., Московське князівство стало на шлях політичної експанції, започаткувавши процес створення централізованої держави, яка пізніше прийняла назву Росія (від 1721 р., а книжка назва «Росія»  для окреслення цієї держави виникла  в ХV ст.)

Україна, як самостійна держава, із центром спочатку у Києві, а потім від половини ХІІІ ст. в Галичі проіснувала до половини ХІV ст., опісля вона ввійшла в склад Литви, потім Польщі. Впродовж наступних століть періоди незалежности України були короткі: вона була незалежною від 1648-1659, автономною від 1659 до 1784, незалежною від 1917 до 1920.

Плутанина стосовно історії Русі-України і Росії виникла тому, що деякі історики почали ототожнювати термін Русь-Росія перекладаючи її теж одним словом «Росія».

У дійсності терміни Русь і Росія відносяться до двох різних держав, двох різних народів, двох різних історичних реальностей. Утотожнювати Русь з Росією – значить відходити від історичної правди і заперечувати Україні право на власну історію і на життя.

/перепис  і вклад, Секретаріят У.Ц.Р./

Др. Ярема Тауридцький
Секретар